«Есть желание, но нет понимания». Нефьодов о походе Зеленского и СНБО против контрабанды

Экс-глава Таможенной службы Максим Нефьодов об «антиконтрабандных» санкциях СНБО и ситуации на Таможне (укр.)

Минулої п’ятниці РНБО ввела черговий резонансний пакет санкцій – цього разу проти «топ-десятки українських контрабандистів», як заявили коментуючи це рішення у Офісі президента.

«Боротьба з контрабандою буде продовжена, це перша десятка, але точно не остання», – заявив у відеозвернені президент Володимир Зеленський. За його словами, збитки держбюджету через контрабанду сягають 300 млрд грн.

Чи дійсно санкції торкнулися реальних лідерів митного бізнесу та як це допоможе у боротьбі з контрабандою?

LIGA.net поставила це запитання ексочільнику Митної служби України Максиму Нефьодову (зараз – депутат Київради від партії Голос).

Деталі – у бліц-інтерв’ю.

 «Прізвища у списку – далеко не найбільші гравці»

— Чи можна назвати нещодавні санкції РНБО ефективним засобом боротьби з контрабандою?

Ви можете пам’ятати, як президент у одному з інтерв’ю якось озвучив ідею, щоб на кордоні працювали загони колишні АТОшників. Історія з санкціями – це щось дуже схоже: спроба знайти швидке рішення для дуже складної проблеми.

Ми тоді пояснювали президентові, що контрабанда – це не про людей, які гірськими стежками носять щось рюкзаками. Можна поставити солдатів у будівлю Львівської митниці. Але чи зрозуміють вони щось у контрактах, складених англійською? Чи зможуть порівняти заявлені ціни на сантехніку зі світовими?

Із санкціями приблизно так само – є бажання, але немає розуміння, як працює контрабанда, та як ці потоки можна зупинити. Думаю, значна роль у цьому належить силовим структурам, які певним чином підігрують цьому бажанню навести порядок.

— Ви розумієте логіку, за якою до санкційного списку потрапили саме ці контрабандисти?

Обрано одну схему – «карго-оператор» (компанія, що завозить до України великі партії товару на замовлення роздрібних торговців; у вартість послуг входить не лише доставка, а й «проходження кордону», — Ред.). Прізвища у списку – далеко не найбільші гравці навіть у рамках цієї схеми, але усі вони медійно більш-менш відомі. Я не хотів би торкатися тут юридичної сторони справи, але те, що їх назвали контрабандистами без будь-яких розслідувань чи рішень суду, може нас далеко завести, на жаль.

Топ-контрабандисти Зеленського. Проти кого РНБО ввела санкції

Увечері 2 квітня Рада національної безпеки та оборони оголосила про санкції проти десяти фізичних та 79 юридичних осіб. Згідно даних СБУ та Апарату РНБО, цих осіб можна назвати топ-десяткою української контрабанди, пояснюється у релізі на сайті Офісу президента.

До списку потрапили Вадим Альперін, Олександр Чудаков, Віктор Шерман, Олександр Кравченко та Орест Фірманюк, що «працюють» у Одесі, Юрій Кушнір та Олександр Єрімічук із Чернівецької області, Володимир Дідух та Іван Бокало зі Львова, Валерій Пересоляк із Закарпяття.

Санкції введені на три роки. Фігурантам списку заблоковали майно та активи.

— Чи призведуть санкції до практичних наслідків для фігурантів списку?

— Коли ви публічно оголошуєте боротьбу проти одних людей та не згадуєте інших, це призводить до перерозподілу потоків.

Друга проблема – у доцільності санкцій. Головний інструмент українського «карго-оператора» – це телефонна книжка. У них немає активів, у сенсі того, щоб на них можна було накласти санкції таким чином, що це призведе до зупинення роботи.

Ключовий засіб у цій системі – це мобільний телефон з номерами митників, сбушників, поліцейських та інших посадовців, які виконують різні корупційні доручення. У нашому випадку санкції накладено на звичайні торгівельні компанії. Вони, за дуже великими виключеннями, не володіють ніякими вантажами. Це логісти. Велика кількість контейнерів, які приходять, наприклад до Одеського порту, оформлені «на отримувача», тож ніхто не знає, хто їхні власники.

Тому, якщо ми вводимо санкції проти компанії «Рога та копита-1», у цьому немає великого сенсу – завтра на її місці з’явиться нова. Безумовно це витрати, людям із санкційного списку доведеться витратити кількадесят тисяч доларів, щоб зареєструвати нові фірми та перевести на них бізнес. Але, думаю, це ускладнило їхню роботу хіба що на вихідні.

«300 мільярдів збитків від контрабанди – це нереально«

— Якщо повертатися до прізвищ, йдеться про реальних топ-контрабандистів?

Треба розуміти, що уявлення про контрабанду, як про світ жорстокого криміналітету дещо хибне. У контейнерах, які проходять через їхні компанії може одночасно бути як контрабанда, коли наприклад брендові речі завозяться під виглядом секонд-хенду для перепродажу на ринку «7 кілометр», так і абсолютно білі вантажі. Наприклад, послугами компанії Твоя Логістика Ореста Фірманюка користується, на жаль, значна кількість білих підприємців, адже у нього великі обсяги.

— Чому, на вашу думку, санкції торкнулися саме цієї схеми?

Вона найбільш відома. У карго-операторів є ринок – вони навіть рекламують себе, у них є офіси, їхні люди офіційно приймають замовлення від підприємців, вони мають програми лояльності та надають такі послуги, як, наприклад, відстрочка платежу.

Учасники цього бізнесу – публічні люди, які ні від кого не ховаються. Коли я був головою митниці, директорка «Твоя Лоістика» Фірманюка прийшла на засідання комітету Верховної ради з питань митної та податкової політики розповідати від імені бізнесу, який Нефьодов поганий та як заважає чесним компаніям працювати.

Ці люди роздають інтерв’ю, замовляють про себе медійні сюжети, зустрічаються з можновладцями. Думаю, ця публічність і є причиною, чому санкції торкнулися саме їх, а не, наприклад, «поштових операторів», таких як Преміум-пакет (власник – Олександр Акст. – Ред.)

— Ви можете перерахувати реально найбільших контрабандистів країни? ЗМІ называли того ж Акста, Іллю Павлюка…

Я до цього ставлюся більш відповідально з юридичної точки зору, тим паче у мене немає такої кількості грошей, щоб захищатися від можливих «репутаційних» позовів.

— Які схеми, окрім «карго-оператора«, є найбільшими на українській митниці?

— «Карго-оператори» працюють, як правило, із дрібнішими покупцями. Великі імпортери можуть працювати і без посередника. Що стосується інших схем, то є експортні схеми для махінацій із ПДВ, поштова контрабанда, контрабанда палива танкерами у Чорному морі, схеми із первезеннями у аеропортах, коли через вантажні відправлення завозять шуби, елітні годинники або техніку, «бусіки» та, так звані, «човники-піджаки» на піших переходах через кордон, махінації із вартістю імпортованих легкових авто та багато інших.

— У прес-релізі Офісу президента йшлося про 300 млрд грн збитків від контрабанди. Погоджуєтеся з такою оцінкою?

Для мене такі оцінки означають одне – ті, хто їх озвучує, засвідчують власну профнепридатність. Митниця загалом за рік приносить до бюджету співставну суму. Тобто нам хочуть сказати, що обсяги контрабанди такі самі, як цілий ринок?

Так, у категорії «одяг» цілком можуть бути втрати у 100%. Але 50+ відсотків нашого імпорту – це промислові товари: прокатні стани, сонячні панелі, газ, паливо. Обсяг контрабанди там не може бути настільки значним – неможливо непомітно перевести через кордон 5 млрд куб. м. газу чи 200 000-300 000 легкових машин.

«Питання у тому, кому заносити гроші«

— Ви слідкуєте за митницею зараз? Можете оцінити прогрес Павла Рябікіна?

Важко говорити про прогрес, коли очільник митниці у інтерв’ю прямо заявляє про те, що Мінфін по кілька місяців не погоджує йому кадрових призначень. Мені загалом дивно чути коментарі поточного керівництва міністерства, адже саме ці люди фактично зруйнували реформу митниці.

Я з повагою ставлюся до менеджерських здібностей Рябікіна, але він знаходиться у досить важкій ситуації. Треба розуміти, що зміни на митниці – це не про технологічну реформу. На контрабанду є попит, тож змінювати потрібно всю екосистему. Це значить, що усі учасники схем – і самі контрабандисти, і СБУшники, і корумповані митники – повинні розуміти, що вони мають справу із навіженою командою, яка дійсно хоче щось змінити.

Міністр Сергій Марченко після свого призначення демонстративно зачистив усіх, кого я привів на Митницю, й навіть поновлював на посадах тих, кого я звільняв за корупцію. Зрозуміло, що за таких обставин ніхто не повірить у незворотність змін.

Я думаю, якби десь рік вдалося втримати ситуацію та показати, що зміни можливі, реформа могли би вдатися. А так ми лише доводимо контрабандистам, що ця історія – виключно про гроші. І питання лише в тому, кому їх заносити.

Сергей Шевчук

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий